Трудові гарантії для людей з інвалідністю

Права людини з інвалідністю у сфері зайнятості

Право на працю та вільний вибір зайнятості

  • працювати та бути зайнятою на рівних з іншими умовах
  • вільно обирати роботу (службу), професію та вид діяльності з урахуванням своїх функціональних можливостей, професійної підготовки та інтересів
  • займатися самозайнятістю, підприємницькою та іншою діяльністю, не забороненою законом
  • бути прийнятою на роботу без встановлення випробування, якщо особу направлено на роботу відповідно до законодавства
  • отримувати сприяння у працевлаштуванні, обранні підходящої роботи та пошуку роботи, а також інформацію про ситуацію на ринку праці та перспективи його розвитку
  • залучатися до оплачуваних громадських робіт за згодою

Право на належні умови праці та рівне ставлення

  • на справедливі, сприятливі, безпечні та здорові умови праці (служби)
  • на рівні можливості та рівну оплату за рівноцінну роботу (службу)
  • на розумне пристосування робочого місця та умов праці відповідно до своїх індивідуальних потреб
  • на просування по роботі (службі) на рівних умовах з іншими працівниками
  • на збереження роботи та повернення до роботи (служби) у випадках, передбачених законом

Право на професійний розвиток

  • на професійну орієнтацію з метою професійного самовизначення та реалізації здатності до праці
  • на професійне навчання відповідно до своїх здібностей і функціональних можливостей та з урахуванням потреб ринку праці
  • на професійний розвиток

Право на підтримку та соціальні послуги

  • отримувати соціальні послуги, передбачені законодавством про зайнятість населення та соціальний захист на випадок безробіття
  • отримувати послуги персонального асистента
  • отримувати супровід при працевлаштуванні та на робочому місці
  • отримувати послугу соціально-трудової адаптації

Право на представництво та захист трудових прав

  • на представництво та захист своїх соціально-трудових прав організаціями профспілок та іншими передбаченими законом способами

Спеціальне право на збереження роботи

Так, людина з інвалідністю, інвалідність якої настала внаслідок нещасного випадку на виробництві, професійного захворювання або трудового каліцтва, має право на збереження роботи у роботодавця, де стався нещасний випадок або умови праці якого спричинили професійне захворювання чи трудове каліцтво, відповідно до рекомендацій індивідуальної програми реабілітації

Заходи розумного пристосування полягають, але не виключно, в такому:

  • модифікація існуючого та придбання додаткового обладнання та/або допоміжних засобів, необхідних для виконання роботи (служби) особою з інвалідністю
  • перенесення робочого або навчального місця до іншого зручного для особи з інвалідністю приміщення чи на інший поверх, запровадження надомної та дистанційної роботи
  • розроблення робочої друкованої інформації (пам’яток, інструкцій, технологічних карток, графіків тощо) у доступних форматах, зокрема легкого читання, шрифтом Брайля, та розміщення такої інформації у доступних місцях, а також щодо надання усної інформації (її повторення) з регулярністю, визначеною залежно від потреби особи з інвалідністю, із застосуванням простої мови
  • звуження змісту та/чи зменшення обсягу трудових обов’язків за посадою, яку займає особа з інвалідністю, що не може бути підставою для зменшення розміру оплати праці
  • зміни робочого або навчального графіка особи з інвалідністю, зокрема, запровадження скороченої тривалості робочого часу при одночасному збереженні розміру оплати праці на рівні повного відпрацювання загальної норми тривалості робочого часу, гнучкого графіка роботи, надання додаткових перерв для зайняття фізичними вправами або відпочинку, що включаються у робочий час, тощо
  • внесення змін до виробничих процедур, навчального плану та стандартів, затверджених роботодавцем
  • переведення особи з інвалідністю за її згодою на іншу роботу чи посаду, зокрема у випадках, якщо жодне розумне пристосування не здатне уможливити ефективне та самостійне виконання особою з інвалідністю трудових обов’язків на займаній посаді
  • надання асистента / залучення соціальної послуги персонального асистента або залучення інших працівників для надання допомоги під час виконання особою з інвалідністю трудових обов’язків, прийняття рішень, здійснення робочих комунікацій
  • надання послуг перекладу жестовою мовою
  • проведення перепланування, ремонтних робіт, дообладнання приміщень з метою приведення їх у стан, придатний для осіб з інвалідністю
  • тощо

Обов’язки роботодавця, який працевлаштовує особу з інвалідністю:

  • забезпечити належні умови праці
  • враховувати індивідуальну програму реабілітації
  • не допускати дискримінації за ознакою інвалідності
  • забезпечити необхідне розумне пристосування
  • не доручати працівникові роботу, яка протипоказана йому за станом здоров’я
  • забезпечувати передбачені законом соціально-економічні гарантії
  • створювати безпечні та здорові умови праці

Де людині з інвалідністю шукати роботу

Особа з інвалідністю може самостійно звернутися:

  • безпосередньо до роботодавця
  • до територіального органу служби зайнятості
  • до суб’єкта господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні

Послуги служби зайнятості мають надаватися з урахуванням індивідуальної програми реабілітації, професійних знань і кваліфікації особи, її побажань щодо умов праці.

Особа з інвалідністю, яка не досягла пенсійного віку, не працює та бажає працювати, може зареєструватися як безробітна у службі зайнятості та отримувати послуги відповідно до законодавства про зайнятість населення.

Інструкція від порталу Дія про те, як отримати статус безробітного.

Інструкція від порталу Дія про те, як отримати допомогу по безробіттю.

Якщо виникли підстави для позбавлення людини з інвалідністю статусу зареєстрованого безробітного, ознайомтеся з порядком припинення реєстрації безробітного за заявою безробітного.

У разі, якщо Ви хочете обслуговуватися не в тому центрі зайнятості, де перебуваєте на обліку, а в іншому, зверніться за перереєстрацією Вас як безробітного.

Звернення до посередника з працевлаштування не позбавляє особу з інвалідністю трудових гарантій, передбачених законодавством.

Дистанційна та надомна робота

Закон прямо передбачає можливість працевлаштування особи з інвалідністю з умовою виконання роботи вдома або дистанційно, якщо це можливо з огляду на характер роботи та роботодавець має відповідні ресурси й засоби.

Тобто, інвалідність не означає автоматичної заборони на роботу в офісі, так само як і не означає автоматичного права вимагати дистанційну роботу.

Необхідність та форма організації роботи визначаються з урахуванням трудової функції, потреб працівника та можливостей роботодавця.

Робота в нічний час і надурочна робота

Залучення працівників з інвалідністю до надурочних робіт і роботи в нічний час без їхньої згоди не допускається.

Отже, сама собою наявність інвалідності не означає абсолютної заборони такої роботи, але роботодавець повинен отримати згоду працівника у випадках, передбачених законом.

Тривалість щорічної відпустки

Для осіб з інвалідністю встановлена збільшена мінімальна тривалість щорічної основної відпустки:

  • 30 календарних днів — для осіб з інвалідністю I та II груп
  • 26 календарних днів — для осіб з інвалідністю III групи

Інші види відпусток можуть надаватися на загальних або спеціальних підставах відповідно до законодавства.

Важливо! Обмеження тривалості оплачуваної відпустки 24 календарними днями, передбачене на період воєнного стану, не може застосовуватися так, щоб позбавити особу з інвалідністю гарантованої законом мінімальної тривалості відпустки понад 24 календарні дні.

Повернення на роботу після встановлення інвалідності

Установлення інвалідності не означає автоматичної втрати роботи

Якщо особа працювала у роботодавця до настання інвалідності, після її встановлення питання повернення до роботи вирішується з урахуванням:

  • індивідуальної програми реабілітації
  • побажань особи щодо умов праці
  • професійних знань і навичок
  • можливості виконання роботи з необхідним пристосуванням

Особливі гарантії передбачені для працівників, інвалідність яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Особа має право повідомити роботодавця про готовність приступити до роботи письмово або в електронній формі протягом одного місяця з дня встановлення інвалідності. Роботодавець має здійснити необхідні заходи розумного пристосування протягом чотирьох місяців з дня такого повідомлення або з дня фактичного приступлення до роботи.

Новий норматив працевлаштування людей з інвалідністю з 2026 року

Із 01 січня 2026 р. діє нова модель нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю.

Зокрема, норматив становить:

Кількість працівників

Норматив

від 8 до 25 працівників

1 робоче місце

понад 25 працівників

4% середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за квартал

окремі заклади охорони здоров’я, реабілітаційні заклади та надавачі соціальних послуг, а також суб’єкти, основним видом діяльності яких є реабілітація, навчання або догляд за особами з інвалідністю

2% середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за квартал

 

Норматив може виконуватися не лише шляхом працевлаштування на повний робочий час. Враховується також працевлаштування за скороченою або неповною тривалістю робочого часу, якщо така тривалість зумовлена заходами розумного пристосування та за цей час нараховано заробітну плату, що перевищує мінімальну заробітну плату.

Що робити людині з інвалідністю, якщо вона хоче працювати?

Крок 1. Визначити, яка робота відповідає професійним знанням, навичкам і функціональним можливостям.

Крок 2. Визначити необхідні умови праці та, за потреби, заходи розумного пристосування.

Крок 3. Звернутися безпосередньо до роботодавця або до служби зайнятості.

Крок 4. За потреби скористатися послугами посередника з працевлаштування.

Крок 5. Під час працевлаштування повідомити роботодавця про необхідні умови праці та розумне пристосування, якщо це необхідно для виконання роботи.

Крок 6. Якщо роботодавець відмовляє у працевлаштуванні, просуванні по роботі або створенні необхідних умов, попросити надати причини відмови письмово або в електронній формі.

Крок 7. У разі порушення трудових прав звернутися за захистом своїх прав до відповідних органів державної влади, профспілки, суду або інших організацій, які надають правову допомогу.

Підстави відмови в працевлаштуванні

Інвалідність сама собою не може бути підставою для відмови у працевлаштуванні, просуванні по роботі або звільнення.

Допускається відмова в прийнятті на роботу виключно у випадках:

  • якщо професійні якості людини з інвалідністю не відповідають посаді
  • коли стан здоров’я людини перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує здоров’ю та безпеці праці інших осіб або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру й обсягу загрожує погіршенню здоров’я особи з інвалідністю.

Якщо людина приховала факт інвалідності і протипоказання стану здоров’я виявлені після укладення трудового договору, такого працівника мають звільнити відповідно до статті 7 і частини шостої статті 24 Кодексу законів про працю України за ініціативою роботодавця.

Якщо особа з інвалідністю звернулася до роботодавця щодо укладення трудового договору або просування по роботі письмово чи в електронній формі, а роботодавець відмовив, він має повідомити про причини відмови в такій самій формі.

Механізми державної підтримки людей з інвалідністю у сфері зайнятості

Законодавство України