Конституція України гарантує кожній людині, включно з людьми з інвалідністю, права:
- на звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України (стаття 8)
- на захист судом прав і свобод людини і громадянина (стаття 55)
- на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55)
- на звернення за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (стаття 55)
- на звернення за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна (після використання всіх національних засобів юридичного захисту) (стаття 55)
Своєю чергою, Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю гарантує людям з інвалідністю нарівні з іншими ефективний доступ до правосуддя, зокрема наявність процесуальних та відповідних вікових коректив, які полегшують виконання ними своєї ефективної ролі прямих і опосередкованих учасників, зокрема свідків, на всіх стадіях юридичного процесу.
Доступ людей з інвалідністю до правосуддя передбачає:
- можливість звернення до суду за захистом порушених, оспорюваних чи таких, що зазнали посягання, прав, свобод і законних інтересів
- доступність правосуддя загалом і правничої допомоги та судового процесу зокрема
Процесуальні гарантії доступу людей з інвалідністю до правосуддя
- Обов’язкова участь у цивільному та адміністративному процесах перекладача, який володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими, під час розгляду справи, одним з учасників якої є особа з порушенням слуху» (стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України, стаття 75 Цивільного процесуального кодексу України, стаття 72 Господарського процесуального кодексу України).
- Залучення перекладача (сурдоперекладача) в разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або документів (стаття 68 Кримінального процесуального кодексу України).
- Можливість свідка брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції незалежно від заперечень учасників справи, якщо свідок не може з’явитися до суду через інвалідність (стаття 65 Кодексу адміністративного судочинства України, стаття 69 Цивільного процесуального кодексу України, стаття 66 Господарського процесуального кодексу України).
- Права, свободи та інтереси недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні опікуни чи інші особи, визначені законом; осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати в суді відповідно їхні піклувальники чи інші особи, визначені законом (стаття 59 Цивільного процесуального кодексу України).
- Залучення в рамках кримінального провадження законного представника недієздатного чи обмежено дієздатного потерпілого або цивільного позивача (стаття 44, 59, 64, 128 Кримінального процесуального кодексу України).
- Можливість представництва й захисту в судовому процесі прав, свобод та інтересів осіб, якщо дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє (стаття 13 Цивільного процесуального кодексу України).
- Обов’язкова участь захисника в кримінальному провадженні щодо осіб:
- які внаслідок психічних чи фізичних порушень (німі, глухі, сліпі тощо) не здатні повною мірою реалізувати свої права, – з моменту встановлення цих порушень
- стосовно яких передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішується питання про їх застосування, – з моменту встановлення факту наявності в особи психічного захворювання або інших відомостей, які викликають сумнів щодо її осудності» (стаття 52 Кримінального процесуального кодексу України)
- Представництво в суді прокурором інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист (стаття 23 Закону України «Про прокуратуру»).
- Заборона приводу в суд осіб з інвалідністю першої та другої груп, а також жінок, які доглядають дітей з інвалідністю (стаття 140 Кримінального процесуального кодексу України; стаття 148 Кодексу адміністративного судочинства України, стаття 147 Цивільного процесуального кодексу України).
- Проведення допиту осіб, впізнання осіб чи речей під час досудового розслідування у режимі відеоконференції при трансляції з іншого приміщення (дистанційне досудове розслідування) у випадку неможливості безпосередньої участі особи за станом здоров’я (стаття 232 Кримінального процесуального кодексу України).
- Можливість допиту судом свідка за місцем його проживання (перебування), якщо він не може прибути в судове засідання внаслідок інвалідності, (стаття 212 Кодексу адміністративного судочинства України, стаття 230 Цивільного процесуального кодексу України, стаття 211 Господарського процесуального кодексу України).
- Можливість направлення в адміністративному провадженні судових викликів та повідомлень, інших судових документів електронною поштою, якщо особою, яка бере участь у справі, зазначена адреса електронної пошти (статті 124, 129 Кодексу адміністративного судочинства України).
- Заборона в рамках адміністративного судочинства допитувати як свідків недієздатних фізичних осіб, а також осіб, які перебувають на обліку чи на лікуванні у психіатричному лікувальному закладі і не здатні через свої фізичні або психічні порушення правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, або давати показання (стаття 66 Кодексу адміністративного судочинства України).
- Звільнення від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни; осіб з інвалідністю першої та другої груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю; позивачів – у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; осіб, які страждають на психічні розлади, та їх представників у справах щодо спорів, пов’язаних із розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги; позивачів у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я (стаття 5 Закону України «Про судовий збір»).
- Відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, та є батьками дитини з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів, одинокими матерями (батьками) дитини з інвалідністю (стаття 8 Закону України «Про судовий збір»).
- Звільнення від сплати державного мита осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, осіб з інвалідністю першої та другої груп, громадських організацій осіб з інвалідністю, їх підприємств та установ (стаття 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»).
- Заборона призначення громадських та суспільно корисних робіт, застосування обмеження волі, адміністративного арешту до осіб з інвалідністю першої та другої груп (статті 56, 61 Кримінального кодексу України, статті 30-1, 31-1, 32 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
- Заборона застосування адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування засобами транспорту до осіб, які користуються цими засобами в зв’язку з інвалідністю, за винятком випадків керування в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також у разі невиконання вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, залишення на порушення вимог встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, учасниками якої вони є, ухилення від огляду на наявність алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (стаття 30 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Насамкінець у судах повинно бути створено умови для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю до об’єктів фізичного оточення. З цією метою кошти судового збору спрямовуються, окрім іншого, на забезпечення архітектурної доступності приміщень судів, доступності інформації, що розміщується в суді, для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
Звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини
У випадку порушення прав і свобод людини і громадянина органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими і службовими особами, а також юридичними та фізичними особами, людина з інвалідністю може звернутися до Уповноваженого. Також передбачено можливість звернення іншої людини в інтересах людини з інвалідністю.
Звернення подаються Уповноваженому в письмовій формі протягом року після виявлення порушення прав і свобод людини і громадянина. За наявності виняткових обставин цей строк може бути подовжений Уповноваженим, але не більше ніж до двох років.
Уповноважений не розглядає тих звернень, які розглядаються судами.
Уповноважений зупиняє вже розпочатий розгляд, якщо заінтересована особа подала позов, заяву або скаргу до суду.
Людину, яка звернулася до Уповноваженого, письмово повідомляють про прийняття звернення до розгляду або відмову у прийнятті звернення до розгляду.
Способи звернення до Уповноваженого:
- На електронну пошту: hotline@ombudsman.gov.ua
Вимоги до інформаційного наповнення звернення:
- прізвище, ім`я, по батькові заявника/заявників
- місце проживання заявника/заявників
- суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги
- підпис заявника (заявників) із зазначенням дати
- електронна поштова адреса (у випадку електронного звернення) або відомості про інші засоби зв’язку
Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз’ясненнями протягом десяти днів від дня його надходження.
Бланк заяви можна отримати:
- в громадській приймальні Уповноваженого по вул. Інститутській, 21/8, у м. Києві
- в регіональних громадських приймальнях Уповноваженого
- завантаживши за покликанням
- На поштову адресу: вул. Інститутська, 21/8, м. Київ, 01008, Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
- Особисто через поштову скриньку: вул. Інститутська, 21/8, м. Київ, або через регіональні громадські приймальні Уповноваженого.
- Особисто в громадській приймальні Уповноваженого за адресою:вул. Інститутська, 21/8, м. Київ, з понеділка до четверга з 9°° до 13°° та з 13⁴⁵ до 17°°, у п’ятницю з 9°° до 13°° та з 13⁴⁵ до 16⁴⁵.
- На Гарячу лінію Уповноваженого: 0-800-501-720, або до Секретаріату Уповноваженого: 044 299 74 08. Гаряча лінія працює з понеділка до четверга з 9°° до 13°° та з 13⁴⁵ до 17°°, у п’ятницю з 9°° до 13°° та з 13⁴⁵ до 16⁴⁵.
Додаткові контакти:
Facebook Омбудсмана України Дмитра Лубінця
Telegram Омбудсмана України Дмитра Лубінця
Instagram Омбудсмана України Дмитра Лубінця
TikTok Омбудсмана України Дмитра Лубінця
Twitter Омбудсмана України Дмитра Лубінця
Корисні покликання
Порядок звернення до Європейського суду з прав людини від довідково-інформаційної платформи правових консультацій «WikiLegalAid».
Законодавство України
Конституція України
Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю
Закон України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини»
Закон України «Про безоплатну правничу допомогу»
Господарський процесуальний кодекс України
Цивільний процесуальний кодекс України
Кримінальний процесуальний кодекс України
Кодекс адміністративного судочинства України
Кодекс України про адміністративні правопорушенняhttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text
Кримінальний кодекс України
Закон України «Про судовий збір»
Закон України «Про прокуратуру»
Декрет Кабінету Міністрів України «Про державне мито»